Термін «когнітивний дисонанс» використовується для опису почуття дискомфорту через те, що ваші переконання суперечать вашій або чужій поведінці.
Почуття психологічного дискомфорту, що виникає в результаті, призводить до того, що людина прагне змінити свою точку зору, переконання або поведінку, щоб знизити неприємні відчуття і відновити гармонію.
Наприклад, коли людина курить (поведінка) і знає, що куріння викликає рак (усвідомлення), вона знаходиться в стані когнітивного дисонансу.
** Вперше когнітивний дисонанс був вивчений американським психологом Леоном Фестінгером. Все почалося зі спостережень за сектою, яка пропагувала ідею, що масштабна повінь зруйнує всю Землю, і тим, що трапилося з її учасниками – особливо найбільш відданими, які покинули свої сім’ї, будинки і роботи заради служіння ідеям секти – після того, як обіцяного потопу так і не відбулося.
Рядові члени секти набагато простіше визнали те, що самі себе обдурювали і «сприймали цю ситуацію як цінний досвід». Однак по-справжньому віддані учасники, як правило, прагнули знайти докази своєї правоти (вони запевняли, що потопу не сталося з вини інших членів секти).
Психолог припустив, що у цих людей була внутрішня потреба переконатися в тому, що їх переконання відповідають реальній поведінці. Невідповідність або конфлікт переконань міг привести до дисгармонії, якої люди всіма силами намагалися уникнути.
Когнітивний дисонанс в реальному житті: приклади ситуацій і того, як ми реагуємо
Когнітивний дисонанс може виникнути у багатьох сферах життя. Однак він особливо очевидний в ситуаціях, коли поведінка індивіда знаходиться в протиріччі з його переконаннями, які є невід’ємною частиною його самоідентифікації.
Іншим поширеним прикладом когнітивного дисонансу є те, наскільки логічні і розумні пояснення людина здатна знайти для того, щоб зробити собі поблажку під час дієти.
Як часто ви давали собі обіцянку стежити за раціоном і харчуватися правильно, а потім перед вами опинявся пончик, булочка або інші апетитні ласощі, які спокушали відійти від заданого курсу?
Швидше за все, в такі моменти ви вирішували: «Та це всього лише один пончик. Пропущу обід, щоб укластися в добову норму калорій.» Або запевняли себе, що « це тістечко насправді не таке вже й калорійне».
Безліч прикладів когнітивного дисонансу – це ситуації, коли ми виправдовуємо чи знаходимо логічне пояснення своїм помилкам або шкідливим звичкам. Проте іноді когнітивний дисонанс допомагає нам встановити позитивні моделі поведінки або змінити особливості свого характеру чи минулі звички, які заважали рухатися вперед.
Наприклад, якщо ви належите до числа ненависників бігу і походів в тренажерний зал, ви можете вмовити себе на їзду на велосипеді або підйом в гори, виправдовуючи це тим, що фізична активність хороша для здоров’я і настрою. До слова, це дійсно так. Вчені підтверджують, що будь-яка активність буде в рази кращим вибором, ніж її повна відсутність.
В такому випадку ви отримуєте значиму мету, яка підтримує ваш ентузіазм.
Невідповідність між вашими переконаннями і діями може спровокувати відчуття дискомфорту (а іноді і підштовхнути до прийняття рішень, які негативно вплинуть на ваше життя). Однак іноді такий дискомфорт може стати приводом для позитивних змін і зростання.
Наприклад, якщо ви впевнені, що фізичні навантаження важливі для здоров’я, але при цьому рідко знаходите час на те, щоб злізти з дивана, ви можете відчувати когнітивний дисонанс. В результаті, намагаючись зняти дискомфорт, ви приходите до рішення приділяти спорту більше часу. Тобто, ви змінюєте свою поведінку, щоб вона відповідала вашим переконанням.
Таким чином ви не тільки зменшуєте когнітивний дисонанс, але й вносите у своє життя позитивні зміни, які сприятливо вплинуть не тільки на ваше здоров’я, але й на настрій.
Чим краще ви усвідомлюєте, що відчуваєте когнітивний дисонанс, тим більше у вас можливостей по-справжньому зрозуміти себе і глибоко вивчити ті цінності, норми і переконання, які для вас дійсно важливі.
Що з цим робити?
По-перше, бути добрішими до себе. Добрішими не в сенсі балувати себе, як домашнього кота, і йти шляхом найменшого спротиву. А прийняти факт, що ані ми, ані хтось інший досконалим не є, ми парадоксальні і протиречиві, та маємо з цим жити. Погодитися, що картати чи принижувати самих себе через помилки — це деструктивний шлях. А постійно створювати собі знеболювальне у вигляді консонансних уявлень не варто. Можна прийняти нову інформацію, і рухатися далі.
По-друге, здолати дисонанс не “анестезією”, а зміною власної поведінки. Можна кинути курити чи обірвати токсичні стосунки, замість щоби шукати 100500 виправдань для себе чи для дій інших.
По-третє, знайти достовірну інформацію. Це допоможе або змінити уявлення про речі, що не в’язалися з вашими уявленнями, або ж лишитися при власній думці, що виявилася таки правильною. Головне — шукати інформацію з неупереджених адекватних джерел.
Зокрема, важливо бути відкритим до нової інформації і розуміти, що не вся критика усталених уявлень погана. Вона також може бути конструктивною.
Згадуйте про когнітивний дисонанс і не ховайте від нього голову в пісок.