День Соборності України – день злуки всіх українців. Повсякчас ми відзначаємо це національне свято створенням “живого ланцюга”, взявшись за руки. Однак цьогоріч карантинні обмеження внесли корективи у традиційне святкування цієї пам’ятної дати. Та справжніх українців не зупинити злим вірусом. В умовах сьогодення, ми відзначаємо важливу для нашого народу дату урочистою (дистанційною) передачею прапора України з рук в руки.
В українському національному календарі дата 22 січня посідає одне з провідних місць. Саме 22 січня 1918 року Універсалом Центральної Ради було проголошено незалежність Української Народної Республіки. Роком пізніше, 22 січня 1919 року, у Києві на Софійській площі проголошено Акт Злуки (об’єднання) українських земель в єдину Україну.
Перше святкування Соборності відбулось 22 січня 1939 року у Карпатській Україні (м. Хуст), на той час – автономній республіці Чехо-Словаччини. Цього дня під синьо-жовтими прапорами відбулась тридцятитисячна маніфестація населення, яке з’їхалось до столиці Карпатської України з усіх куточків краю згадати події 20-річної давнини.
Яскравим проявом єдності, прагнення українського народу до свободи, став «живий ланцюг», організований патріотичними силами 21 січня 1990 року з нагоди 71-ї річниці проголошення Акта Злуки. Мільйони тоді ще радянських українців узялись за руки від Києва до Львова, відзначаючи День Соборності.