Інтеркультурність – це розуміння того, що різноманітність та позитивна взаємодія між різними культурами є перевагою. Це ідея такої політики і практики, які підтримують взаємодію, розуміння і повагу різних культур і національно-етнічних груп.
Місто Вінниця долучилось до мережі інтеркультурних міст 14 квітня 2016 року, коли було підписано Меморандум національної мережі інтеркультурних міст України. Своїми підписами документ скріпили міський голова Сергій Моргунов та представник Ради Європи (м. Страсбург), координатор Національної мережі інтеркультурних міст Ксенія Хованова-Рубікондо. Відповідно до Меморандуму, у 2016 році м. Вінниця було проаналізовано за Індексом інтеркультурності за методологією ІСС, а у 2019 році проведено Тест на інтеркультурне громадянство. Наступним кроком до побудови моделі Інтеркультурного міста стала розробка Стратегії інтеркультурного розвитку у 2020 році міста Вінниці.
У сучасному світі надзвичайно важливим виявилося розуміння сутності і реалізація інтеркультурних взаємодій. Навчання в моделі інтеркультурного взаємодії передбачає формування усвідомлення особливостей власної культури, знання і розуміння систем цінностей, прищеплення навичок міжкультурного поведінки, крос-культурну компетентність, що допомагає ефективно взаємодіяти в глобальному масштабі. В даному контексті термін «Інтеркультура» наближається до поняття «міжкультурна комунікація».
Інтеркультура — складний самоорганізуючий феномен взаємодії культур у сучасному світі, що характеризується стохастичністю (випадковістю), непередбачуваністю, взаємозбагаченням, єдністю конфлікту і діалогу культур.
Характеристика інтеркультурності
- Акцент на тісний взаємозв’язок культур.
- Пошук подібностей, що допомагають створити спільні зв’язки, не втрачаючи своєї самобутності.
- Акцент на взаємопізнання, кооперацію і взаємообмін знань і практик, що маються.
- Створення відносин позивного взаємосприйняття і взаємодії, заснованого на прийнятті «іншого».
- Рівноправність при повазі до різноманітності. Створення умов для інтеграції (припущення як до збереження рідної культури, так і до розвитку інтересу до нової, яка приймає культури, так і до розвитку інтересу до нової, яка приймає культурі і активної взаємодії до неї).
- Попередження конфліктів.
Інтеркультурне місто — це спільнота, в якому культурне розмаїття вважається цінною якістю і в якому переважають принципи взаєморозуміння, взаємної поваги і рівності. Ці міста розробляють стратегії і політику, яка заохочує представників різних культур зустрічатися, «перетинатися» і «змішуватися».
Китайська притча «Дружна родина» (Баглай Марта)
Жила колись на світі родина. Вона була не проста. Більше 100 людей було в ній. І займала вона ціле село. Так і жили всією родиною й усім селом. Ви скажете: «Ну то й що, є чимало й більших сімей на світі. Але річ у тім, що родина була особлива — мир і спокій панували в ній, а отже, і в селі. Ні сварок, ні лайки, ні, крий Боже, бійок і розбрату.
Чутка про цю родину дійшла до самого володаря країни. І він вирішив перевірити, чи правду кажуть люди. Прибув він у село, і душа його зраділа: навкруги чистота, краса, статок і мир. Добре дітям, спокійно старим. Зачудувався володар. Вирішив довідатися, як жителі села досягли такого ладу, прийшов до глави родини: «Розкажи, чому така згода і лад у твоїй родині?». Той взяв аркуш паперу й став щось писати. Писав довго — видно, не дуже сильний був у грамоті. Потім передав аркуш володарю. Три слова були на папері: «Любов, прощення, терпіння». І наприкінці аркуша: «Сто разів любов, сто разів прощення, сто разів терпіння». Прочитав володар, почухав потилицю і запитав:
— І все? — Так, — відповів старий, — це і є основа життя всякої гарної родини. — І подумавши, додав: — І світу теж.
Усі люди різняться між собою. Одні мають білий колір шкіри, інші – чорний або жовтий. Одні люди високі, інші – невисокі. Одні стрункі, інші – повні. Люди звертають увагу на відмінності, але це не означає, що хтось є кращим за інших. Хоча в історії були випадки, коли люди лише через колір шкіри чи соціальне походження принижували інших людей, вважали їх гіршими за себе.
Війни виникають, мабуть, тому, що виникав розлад між людьми, не було між ними злагоди, кожен хотів слави або заздрив іншому, хотів довести, що він кращий, або прагнув помсти.
«Мішечок порад»:
- будьте готові до того, що всі люди різні – не кращі й не гірші, а просто різні;
- навчіться сприймати людей такими, якими вони є, не намагайтесь змінити в них те, що нам не подобається;
- цінуйте в кожній людині особистість і поважайте її думки, почуття, переконання, незалежно від того, чи збігаються вони з вашими;
- зберігайте «своє обличчя», знайдіть себе і за будь-яких обставин залишайтеся самим собою.
В рамках дня інтеркультурності і декадника толерантності було проведено такі заходи:
- Онлайн опитування учнів 7- кл Моє ставлення до дітей з ООП
- Заняття з елементами тренінгу з учнями 2-А, 3-Б, 3-Г, 3-Е « Ми толерантні»
- Розміщення в учнівських групах інформації «На планеті толерантності» 5-А,5-Б, 5-В, 6-В, 7-А,7-В
- . Квест до Всесвітнього дня доброти . З учнями 10-Б кл. Рефлективна практика « Пригадаємо добро»
- Виставка малюнків «Ми інтеркультурні»
- Трансляція українських народних казок «Мереживо національної казки» Учні 1-4 кл
- «Ланцюг єдності» . Спілкування з колишніми громадянина ми Нігерії . 10 кл
- Акція «Долоньки добра» З учнями 1-4 кл